Так повелося, що в Україні велика частина менеджменту дотримується авторитарного типу правління, а це значить – якщо висмикнути керівника компанії і посадити його в тюрму, підприємство почне розвалюватися. Це як тіло, якому відрізають голову. В результаті люди на підприємстві втрачають роботу, а бюджет перестає отримувати податки. Коли читаєш новини про «посадках», починає здаватися, що країна живе, керуючись фразою В. Кредісова (Кредисов Вячеслав Анатольевич): «У довгостроковому періоді ми всі помремо». Ось це саме дивне – розуміти, що держава може жити одним днем. Але ж навіть багато феодали такого собі не дозволяли. Стежили, щоб піддані не повиздихали від голоду і могли приносити їм регулярний дохід. На тлі зростаючої збитковості державної власності – якесь самогубне розвага. Проте. Якщо ви ведете бізнес в Україні, пам’ятайте про правила. Їх неухильне дотримання корисно для виживання.
Намагайтеся мінімізувати свої контакти з державними підприємствами. За кількістю співробітників держкомпаній і чиновників Україна обганяє всі країни світу, крім Єгипту (дивіться нижче графік «РБК»). Зрозуміло, що «держпідряди» – це в деякому роді easy money, і український бізнесмен не запрацює стільки, працюючи тільки з приватними підприємствами. Але потрібно пам’ятати, що в системі створена маса перевіряючих структур, які з особливою ретельністю перевіряють бізнес, пов’язаний з державою. Воно вам треба?
Пам’ятайте, що в Україні величезна кількість людей сидить в тюрмі за злочини, які в інших країнах не є злочином або є правопорушеннями і загрожують звичайним штрафом.
Тут вважається, що в корупції винен бізнес. З тієї простої причини, що бажання бізнесмена збільшити доходи і оптимізувати витрати навіть в рамках законодавства – хибно. При цьому людям, які керують великими державними корпораціями, платять маленькі зарплати.
З цієї причини вам варто триматися подалі від співробітників державних підприємств. Раптом вони зроблять вам пропозицію, від якої неможливо відмовитися? Багато бізнесменів намагаються капіталізувати контакти з колишніми однокласниками і колегами, які працюють в держструктурах. Мовляв, я знаю директора заводу, він знає мене і прийде з пропозицією: замовить мій товар за хорошою ціною, а прибутком поділимося. В Україні таких схем потрібно всіляко уникати.
Чи не інвестуйте в виробництво, яке має на увазі покупку нерухомості, дорогого устаткування і всього, що в цій країні може тебе прив’язати до місця. У той же час Україна – нормальний ринок для створення інтелектуального продукту. Не тільки тому, що у IT-сектора пільги, а тому, що такий бізнес можна завтра зібрати в чемоданчик і сидіти в будь-якому недорогому місці світу з хорошим інтернетом, продовжуючи бомбити код. Відібрати в людини мізки досить складно.
